Українці за кордоном дедалі частіше встановлюють рекорди, які об’єднують громади, популяризують нашу культуру та нагадують світові про Україну. Про найемоційніші моменти під час фіксації рекордів, силу української діаспори та роль міжнародних досягнень ми поспілкувалися з представницею Книги світових рекордів в Італії Надією Березюк.
— Пані Надіє, Ви вже неодноразово фіксували міжнародні рекорди українців в Італії. Який із них найбільше запам’ятався Вам і чому?
За словами Надії Березюк, кожен рекорд має власну історію та особливу атмосферу. Проте найбільше їй запам’яталися ті проєкти, які стали символом єдності українців за кордоном.
«Для мене кожен рекорд особливий, але найбільше запам’ятався рекорд із висадки дерев у межах міжнародної ініціативи Greening of the Planet. Це був не просто рекорд — це був символ єдності українців, які навіть далеко від дому змогли об’єднатися заради спільної мети».
Саме цей рекорд у категорії «Масові заходи» зафіксував найбільшу кількість організованих локацій одночасної висадки дерев в Україні та за її межами. В Італії до ініціативи активно долучилися українські громади.
У Роверето голова культурної асоціації «Mriya» Наталя разом із представниками місцевої влади висадила дуб як символ української стійкості, а в Бергамо до проєкту приєдналася голова асоціації L’Eco dell’Ucraina Ярослава Вишневська, громада якої багато років займається озелененням міста.
— Ви багато працюєте з українськими громадами в Італії. Як змінилися вони за останні роки?
Надія Березюк зазначає, що українська громада в Італії стала значно активнішою та більш згуртованою. Якщо раніше більшість заходів були локальними, то сьогодні українці реалізують масштабні міжнародні проєкти.
«Я бачу, як українці перестають бути просто громадою за кордоном і стають справжньою силою. Люди об’єднуються, підтримують одне одного й реалізовують проєкти, які мають міжнародний резонанс».
За її словами, саме завдяки такій єдності вдається встановлювати рекорди, проводити великі культурні заходи та популяризувати українські традиції далеко за межами Батьківщини.
— Часто кажуть, що рекорд — це не лише про цифри, а й про людей. Які емоції Ви найчастіше бачите в очах рекордсменів у момент офіційної фіксації досягнення? Чи був випадок, який особливо Вас зворушив?
Найбільше, зізнається Надія, її зворушують не самі рекордсмени, а їхні близькі, які щиро переживають за результат.
«Найбільше мене зворушує щире вболівання самих організаторів та їхніх рідних. У такі моменти їх просто хочеться обійняти».
Вона пригадує, як під час створення рекордної картини художниці Стефанії Шміш її мама постійно підтримувала доньку, хвилювалася та уточнювала деталі у представників Книги світових рекордів.
Подібні емоції переживали дружина Дмитра Магдича Вікторія та пані Наталя з Роверето, яка хвилювалася, чи збереться достатня кількість людей для висадки дерева.
Після офіційного підтвердження рекорду всі ці переживання змінюються гордістю, а учасники із задоволенням розповідають про досягнення у соціальних мережах, адже це ще одна можливість зробити Україну помітнішою у світі.
— Встановлення рекордів за кордоном дедалі частіше стає способом розповісти світові про Україну. Як Ви вважаєте, яку роль такі міжнародні рекорди відіграють у популяризації української культури, традицій та єдності?
На думку Надії Березюк, рекорди вже давно вийшли за межі звичайних досягнень і стали інструментом міжнародної культурної дипломатії.
«Рекорд — це не лише демонстрація нашої культури чи присутності за кордоном. Це юридичне визнання нашої сили та офіційно підтверджена історія, яку неможливо проігнорувати».
Вона зазначає, що саме такі події привертають увагу представників місцевої влади, дипломатичних установ та міжнародної спільноти. Важливою складовою цієї роботи стало і поширення друкованого видання «100 рекордів України та світу».
У 2026 році книгу презентували на Форумі українських асоціацій у Ріміні, передали до Генерального консульства України в Мілані та української бібліотеки Biblioteca Ukraina Più – Milano, а також представили на Другому фестивалі книги в Мілані за участі представників кількох європейських країн.
— Що б Ви порадили українцям та українським громадам за кордоном, які мають цікаву ідею, але поки не наважуються подати заявку? Які досягнення сьогодні особливо потрібні Україні та світові?
Надія Березюк переконана, що українці мають значно більше потенціалу, ніж часто самі про себе думають.
«Головна порада — не боятися і не сумніватися в собі. Ми повинні сміливо демонструвати світові свої таланти та досягнення».
За її словами, сьогодні особливо важливі ті рекорди й ініціативи, які працюють на підтримку України та формують її позитивний імідж у світі. Через складні обставини багато українців відкладають власні ідеї на другий план, однак саме зараз варто діяти й використовувати свої знання, професійність і творчість для розвитку держави.
«Від нашої сміливості залежить видимість України на світовій арені. Кожен із нас може зробити свій внесок, незалежно від того, де перебуває — в Україні чи за її межами».
